Офіцинський Р. А. Тяжко жити Касандрою...

Офіцинський Р. А. Тяжко жити Касандрою... Україна. 2006-2008. – Ужгород: Ґражда, 2008. – 352 с.

Тексти зібраних у цій книзі науково-публіцистичних статей первісно побачили світ про-тягом 2006-2008 років. Їх подали загальнонаціональні та регіональні друковані та електронні газети і журнали «Українська правда», «Урядо-вий кур’єр», «Екзиль», «Післямова», «Трибуна». Також вони пропагувалися іншими медіа, віт-чизняними і зарубіжними: «ИноСМИ.Ru», Vlasti.net, «Львівська газета», «Закарпаття online», Uzhgorod.net, Zakarpat.info, «Правда Закарпаття», «Репортер» тощо.

ISBN 978-966-8924-86-6

Ціна 30 грн.

Животко Аркадій. Українське Подоння

Животко Аркадій. Українське Подоння /Упорядкування Оксани Лавер та Андрія Ребрика; Передмова та примітки Леся Белея; Дизайн серії Надії Пономаренко. – Серія Ucrainica: ad fontеs. Книга ІV. – Ужгород: Ґражда, 2008. – 144 с.: іл.

Вартість: 15 грн.
ISBN 978-966-8924-80-4

Перебування у Празі було найпліднішим науковим періодом у житті А. Животка. Тут він видає свої праці, присвячені Воронежчині («Острогожщина: осередок Подоння», 1942; «Українська Воронежчина в культурному житті України: Подонь», 1943), «Пресу Підкарпатської України» (1940), друкує низку статей у авторитетному славістичному журналі «Slovanský Přehled», «Нашій культурі», «Краківських вістях», а також працює над фундаментальною «Історією української преси».

ББК 63.3(4УКР)6-8

Петро Скунць. Твори. Книга 1

Скунць Петро Миколайович
С 46
Твори. Книга І. /Упорядкування та підготовка текстів Наталії Скунць; передмова Тараса Салиги. – Ужгород: Ґражда, 2007. – 272 с.: іл.

ISBN 978-966-8924-35-4 (Твори)
ISBN 978-966-8924-36-1 (Книга І.)

Петро Скунць справді характерник і виразно індивідуальна та самобутня особистість. Він ніколи не «грав чужих ролей», не підлаштовувався навіть під тих, кого любив на усю повноту свого серця. Він завжди виконував власну роль – роль Петра Скунця – у житті й творчості.

Зайти в Скунцевий світ не складно, трудніше зрозуміти. Це розуміння відкриється не кожному або ж кожному по-своєму, тому й розгортаємо творчий світ Петра Скунця у зворотній хронології написання творів: від ще недавнього Скунця до зовсім юного мрійливого лірика.

Тут його душа. Тут його життя. Тут він сам – близький і далекий, рідний і чужий, приречений на одинокість, та позбавлений самотності.

ББК 84.4 УКР 6-5

Відійшов у вічність старійшина закарпатоукраїнської літератури Олександр Сливка

1 квітня 2008 року відійшов у вічність старійшина закарпатоукраїнської літератури Олександр Іванович СЛИВКА

Народився З0 липня 1909 р. в с. Золотарьово Хустського району в селянській родині. Закінчив Хустську гімназію (1931). Склавши диференційовані екзамени при Мукачівській учительській семінарії, учителював на Хустщині. У 1937 р. відбув службу в чехословацькій армії, вчителював у с. Руському Полі на Тячівщині, з 1938 р. – в Тячівській горожанській школі.

Заочно закінчив історичний факультет Ужгородського університету (1952), перевівся на роботу в Хуст. Спочатку працював у СШ № 1, потім у СШ № 3, звідки й вишов (1969) на пенсію. Брав участь у драматичному гуртку Хустського Будинку культури. Виконував ролі у п'єсах М. Кропивницького «Дай серцю волю, заведе в неволю», В. Минка «На хуторі біля Диканьки», М. Зарудного «Веселка», О. Коломійця «Фараони», О. Довженка «Потомки запорожців», О. Островського «Свої люди – поквитаємось» та ін. У цілому О. Сливка зіграв понад сто ролей у різних драматичних виставах. Як режисер здійснив більше п’ятдесяти постановок з драматичними колективами у тих місцях, де йому доводилося працювати.

У 1937 р. на сторінках журналу «Наш рідний край» були надруковані оповідання «Військові кладовища», «Карпати», «На електричному дроті», «Тиса». Деякі оповідання та одноактна комедія «Джерґа» публікувалися в журналі «Літературна неділя» (1943, 1944), в книзі «Хуст над Тисою» (1992), антології «Закарпатське оповідання в ХХ столітті» (2002). Комедії «Бородате непорозуміння» та «Святий Миколай» чимало сільських драматичних гуртків поставили на сцені ці твори (у кінці 1937 р. були надруковані в журналі «Пчілка».

З 1937 р. працює над романом «Широке», уривок з якого за сприяння В. Ґренджі-Донського було надруковано у журналі «Говерля» на початку 1939 р. У роки війни рукопис роману загубився. Пізніше він був заново відтворений з пам’яті, написаний й опублікований (2002).
Автор п’єс «Святий Миколай» (1938), «Пташиний суд» (1944) та збірки оповідань «Під солом’яною стріхою» (1943 – вийшла під псевдонімом А. Слимак).
Член Спілки письменників України з 1995 р.

Завдяки старанням І. Губаля, родичів, друзів та шанувальників таланту письменника останнім часом побачили світ ті твори О. Сливки, які раніше не друкувалися або були майже забуті. Це збірки п’єс «Драматичні твори» (1999), оповідань «Тепла осінь» (2001), книга спогадів «Минулося – та не забулось» (2001 – докладні й аналітичні розповіді про своїх друзів-письменників), «З чистого серця» (2005) – оповідання, спогади, листи; роман «Широке» (2002).

Перегорнуто одну з найцікавіших сторінок літератури Закарпаття. Ідеї народовецтва, ідеї Великого Чину – несхибного й самовіддіного служіння своєму народові Словом – виписані на ній кожноденною муравлиною працею, гідною захвату й довічної шани.

Некролог на zakarpattya.net.ua