У вітчизняному літературознавстві неповнота історії української літератури видається часом за неповноту українського літературного процесу

Наталія Ребрик: "У вітчизняному літературознавстві неповнота історії української літератури видається часом за неповноту українського літературного процесу"

"Література, стояча понад партіями, – се тільки ваш сон, се ваша фантазія, але на ділі такої літератури не було ніколи", – спростовував у статті "Література, її завдання і найважніші ціхи" фальшиві догмати лібералів-сучасників Іван Франко. Ця каменярська теза, може, найбільше стосується літератури народовецтва і чину на українському Підкарпатті в першій половині XX століття – літератури, так тісно переплетеної з політикою, що часом здається, ніби вони нероздільні. У цьому своєрідному симбіозі полягає одночасно і значущість, і причина багаторічного замовчування цілої плеяди закарпатоукраїнських письменників зазначеного періоду. Якраз цей літературний пласт і став об' єктом і предметом уваги ужгородської дослідниці Наталії Ребрик.